Бесплатная консультация

Бесплатная консультация

Спасибо!
Не выключайте, пожалуйста, свой телефон. Мы скоро перезвоним вам. До связи :)
Закрыть
Консультант з бухгалтерських послуг
Ксенія Москотіна (063) 235 08 72 Зворотній дзвінок

Оподаткування підприємств

Загальні принципи оподаткування підприємств в Україні

Новий податковий кодекс, прийнятий в Україні, став єдиним законом, який покликаний регулювати сферу оподаткування підприємств в країні. Не зважаючи на те, що основним завданням кодексу повинне було стати забезпечення стабільності системи оподаткування, відразу ж після набуття ним чинності, його стали активно доповнювати та змінювати, і уже за перший рік було внесено більше як десять змін. Таким чином, із прийняттям нового ПК, стабільність податкової системи для підприємств в Україні так і не наступила.

Огляд щорічних виправлень і доповнень дозволяє простежити динаміку змін системи оподаткування підприємств.

На самому початку варто відзначити, що тепер система оподаткування підприємств ділиться на два основних види:

Вибір виду оподаткування особливо важливий у процесі реєстрації підприємства через свій подальший вплив на його діяльність.

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Спрощена система оподаткування відрізняється від загальної тим, що підприємства, які її використовують, платять податок від загальної виручки, не враховуючи статтю витрат. Завдяки цьому підприємства, які перебувають на спрощеній системі оподаткування мають можливість вести спрощений податковий і бухгалтерський облік, у зв'язку з чим несуть менші витрати ресурсів, пов'язаних з веденням бухгалтерії.

У яких випадках можна бути платником єдиного податку

Спрощена система оподаткування в Україні передбачає різні варіанти ставок. Для чіткого визначення ставки єдиного податку платники податків були розділені на спеціальні групи:

  • фізичні особи, підприємці: 1,2 і 3 групи;
  • підприємства (юридичні особи): 3 і 4 групи.

Вибір системи спрощеного оподаткування провадиться на підставі критеріїв, закріплених на законодавчому рівні:

Третя група:

  • загальна виручка не перевищує 5 мільйонів у рік;

Четверта група:

  • сільськогосподарські товаровиробники (частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %)

Шоста група:

  • загальна виручка не перевищує 20 мільйонів у рік;
  • обмеження за кількістю найманих робітників не обмежується.

Використання єдиного податку неможливе для підприємств, які займаються наступними видами діяльності:

  • проведення й організація азартних ігор;
  • надання поштових послуг та послуг зв'язку;
  • діяльність з управління підприємствами;
  • обмін валюти;
  • виробництво, видобуток, реалізація дорогоцінних каменів і дорогоцінних металів, а також органогенного утворення;
  • організація торгів (аукціонів) предметами колекціонування, виробами мистецтва чи антикваріату, продаж антикваріату й предметів мистецтва;
  • імпорт, експорт, виробництво, продаж підакцизних товарів (крім продажу ПММ в роздріб у ємностях об’ємом до 20 літрів);
  • реалізація й видобуток корисних копалин;
  • діяльність, що полягає у фінансовому посередництві, крім страхової діяльності, яка стосується аджастерів, сюрвейєрів, аварійних комісарів і страхових агентів;
  • проведення й організація гастрольних заходів.

Також застосування спрощеної системи оподаткування обмежено для таких компаній, як:

  • інвестиційні компанії й фонди, банки, страхові компанії, страхові (перестрахові) брокери, ломбарди, установи накопичувального пенсійного забезпечення, кредитні союзи, лізингові компанії, довірчі товариства, інші фінансові установи;
  • реєстратори цінних паперів;
  • підприємства-нерезиденти;
  • відділення, філії, представництва й інші окремо відособлені підрозділи підприємства, яке не є неплатником єдиного податку;
  • підприємства, у яких частка в статутному капіталі юросіб, які не є платниками єдиного податку, становить більш ніж 25%.

Розміри ставки єдиного податку визначені Податковим кодексом України:

1. Для підприємств, які відносяться до 3-ої групи платників єдиного податку, встановлені наступні варіанти ставок єдиного податку:

  • 3% від валового доходу підприємства, а також сплата ПДВ;
  • 5% від валового доходу.

2. Для підприємств 4-ої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

  • для ріллі, сіножатей і пасовищ - 0,95;
  • для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях - 0,57;
  • для багаторічних насаджень - 0,57;
  • для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях - 0,19;
  • для земель водного фонду - 2,43;
  • для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, - 6,33;

Доходом підприємства, платника єдиного податку, є:

  • виторг від продажів;
  • вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
  • сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (для платників ПДВ).

У доходи платника єдиного податку не включаються:

  • суми кредитів;
  • фінансова допомога, повернута протягом 12 місяців;
  • ПДВ;
  • внески в статутний фонд;
  • отримані дивіденди;
  • повернення товару/коштів за договором (розірвання, гарантія і т. д.);
  • у дохід СПД платника єдиного податку не включаються роялті, відсотки, страхові виплати, дивіденди й доходи, які були отримані в результаті продажу майна, що не використовувалося в комерційних цілях.

Особливості:

  • у випадку продажу основних коштів, доходом буде вважатись різниця між балансовою вартістю та ціною продажу;
  • у дохід не включаються транзитні суми (комісія, договір доручення та ін.).

Податок на додану вартість

У випадку якщо підприємство вибрало 3% (3 група) ставку єдиного податку - воно зобов'язане зареєструватися як платник ПДВ. У даній ситуації, на такі підприємства поширюються правила оподаткування податком на додану вартість, що діють при загальній системі оподаткування.

Порядок ведення звітності й сплати податків

  • Звіт і оплата за єдиним податком проводиться 1 раз у квартал.
  • Утримання із заробітної плати й звіти - щомісяця (при наявності найманих робітників).
  • ПДВ - щомісяця, хоча існує можливість переходу на періодичність 1 разу на квартал.

Збори з зарплати співробітників

Відносно оплати зборів із зарплати співробітників, підприємства, які використовують систему єдиного оподаткування, підпадають під правила, що діють для загальної системи.

ЗАГАЛЬНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

Для розуміння принципів загальної системи оподаткування варто розглянути основні податки, які передбачені нею.

Податок на прибуток підприємств – є основним податком, що платиться із прибутку отриманого підприємством.

База оподаткування. База оподаткування визначається на основі різниці між валовим доходом і валовими витратами (витрати господарської діяльності).

Ставка податку. Ставка податку відповідно до Податкового кодексу - 18%.

Податок на дивіденди. Залежно від виду дивідендів і системи оподаткування, на якій перебуває емітент корпоративних прав, застосовують такі ставки ПДФО: 5%, 9% та 18%.

За ставкою 5% оподатковуються:

  • Дивіденди по акціях та корпоративних правах, нараховані резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (ст. 167.5.2 167 ПКУ).

За ставкою 9% оподатковуються:

  • Дивіденди по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, які нарахували (ст. 167.5.4 ПКУ):
    • нерезиденти;
    • інститути спільного інвестування;
    • суб’єкти господарювання, які не є платниками податку на прибуток (тобто платники єдиного податку).

За ставкою 18% оподатковуються:

  • Дивіденди на користь фізичних осіб (у т. ч. нерезидентів) по акціях або корпоративних правах, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату їх у фіксованому розмірі чи в сумі, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку (ст. 167.1, 170.5.3 ПКУ)ПДФО не утримують із суми нарахованих дивідендів у разі їх реінвестиції, коли суму дивідендів не виплачують, а спрямовують на збільшення статутного капіталу (ст. 165.1.18 ПКУ).

Звітність і сплата податку. Терміни подання звітності та оплати податку залежать від суми річної виручки:

  • менше 20 млн. грн. - оплата податку відбувається раз на рік, за даними річної декларації;
  • більше 20 млн. грн. - оплата податку відбувається поквартально, за даними декларації за квартал, півріччя, три квартали, рік.

Якщо в першому випадку податок на прибуток платиться один раз на рік на основі декларації, то в другому система більш складна, тому що передбачає авансові платежі. Система авансових платежів передбачає щомісячну оплату в розмірі 1/12 від заявленого податку на прибуток за попередній податковий рік. Таким чином, у ситуації, коли за попередній рік підприємство нарахувало 24 тисячі податку на прибуток, в поточному році воно буде зобов'язане платити по 2000 щомісяця. Така норма діє завжди, тому у випадках деяких нюансів, як, наприклад, збитковість підприємства, набувають чинності додаткові норми, для роз'яснення яких, найкраще звернутися до бухгалтера.

Податок на додану вартість – передбачає сплату податку продавцем з націнки, що включена в ціну товару чи послуги.

База оподаткування. База ПДВ розраховується на основі різниці між сумою доданої вартості для покупця й сумою доданої вартості, що оплачена продавцеві товару.

Ставка податку. Основна ставка - 20% (за винятком деяких видів діяльності, де ставка може становити 7% і 0%).

Податковим кодексом встановлені 2 шляхи реєстрації платника ПДВ:

  • добровільний;
  • обов'язковий: передбачає обов'язкову реєстрацію, у випадку, якщо за останні 12 місяців виручка підприємства перевищила 1 млн гривень.

Звітність і сплата податку на додану вартість: по ПДВ звітність подається щомісяця в електронному вигляді, у такому ж порядку сплачується й сам податок. Для деяких підприємств можливий поквартальний облік.

Податки із зарплат співробітників – підприємства, у штаті яких є наймані робітники, змушені платити їм зарплату, а відповідно і всі збори та податки, які при цьому передбачені.

Єдиний соціальний внесок. Ставка залежить від категорії працівників, основна ставка - 22% від нарахованої зарплати.

Деякі виключення, з якими компанії зустрічаються найчастіше:

  • ставка ЄСВ із зарплати осіб з інвалідністю - 8,41%;
  • максимальна величина бази нарахування єдиного внеску з кожного працівника - 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (у 2019 році - 62595 грн);
  • за працівників, що працюють за основним місцем роботи, необхідно оплачувати 22% ЄСВ, проте не менше, ніж від мінімальної зарплати (у 2019 році - 918,06 грн).

Оплата в бюджет здійснюється одночасно з виплатою зарплати.

Податок на доходи фізосіб. Із зарплати співробітника підприємство утримує 18% ПДФО.

Оплата в бюджет проводиться одночасно з виплатою зарплати, подача звітності по ПДФО - один раз на квартал.

Обговорення і відгуки (1)

Анонім
02.03.2019 15:19

Чому не пишете дату публікації? Як дізнатись що стаття актуальна?