Бесплатная консультация

Бесплатная консультация

Спасибо!
Не выключайте, пожалуйста, свой телефон. Мы скоро перезвоним вам. До связи :)
Закрыть
Консультант з бухгалтерських послуг
Ксенія Москотіна (063) 392 40 50 Зворотній дзвінок

Оподаткування підприємств

Загальні принципи оподаткування підприємств в Україні

Бухгалтерські послуги
(063) 392-40-50
ПН-ПТ 10:00-19:00

1С Бухгалтерські послуги

Новий податковий кодекс, прийнятий в Україні, став єдиним законом, який покликаний регулювати сферу оподаткування підприємств в країні. Не зважаючи на те, що основним завданням кодексу повинне було стати забезпечення стабільності системи оподаткування, відразу ж після набуття ним чинності, його стали активно доповнювати та змінювати, і уже за перший рік було внесено більше як десять змін. Таким чином, із прийняттям нового ПК, стабільність податкової системи для підприємств в Україні так і не наступила.

Огляд щорічних виправлень і доповнень дозволяє простежити динаміку змін системи оподаткування підприємств.

Зміни внесені в систему оподаткування

По суті зміни оподаткування в Україні глобально торкнулися системи, що діяла дотепер. У першу чергу варто відзначити зближення стандартів бухгалтерського обліку й оподаткування, так само зміни торкнулися правил оподаткування нерезидентів, роботи підприємств із нерезидентами та інших не менш важливих моментів.

На самому початку варто відзначити, що тепер система оподаткування підприємств ділиться на два основних види:

Вибір виду оподаткування особливо важливий у процесі реєстрації підприємства через свій подальший вплив на його діяльність.

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Спрощена система оподаткування відрізняється від загальної тим, що підприємства, які її використовують, платять податок від загальної виручки, не враховуючи статтю витрат. Завдяки цьому підприємства, які перебувають на спрощеній системі оподаткування мають можливість вести спрощений податковий і бухгалтерський облік, у зв'язку з чим несуть менші витрати ресурсів, пов'язаних з веденням бухгалтерії.

Починаючи з 2012 року, набув чинності новий порядок оподаткування підприємств, які перебувають на спрощеній системі. Ліберальність даної системи полягає в зниженні ставки оподаткування й збільшенні граничного об’єму виручки. З початку 2013 року список підприємств, які мають право використовувати єдиний податок, законодавчо був розширений за рахунок його доповнення 5 і 6 групою. До таких відносяться підприємства, річна виручка яких не перевищує 20 мільйонів.

У яких випадках можна бути платником єдиного податку

Спрощена система оподаткування в Україні передбачає різні варіанти ставок. Для чіткого визначення ставки єдиного податку платники податків були розділені на спеціальні групи:

  • фізичні особи, підприємці: 1,2,3 і 5 групи;
  • підприємства: 4 і 6 групи.

Вибір системи спрощеного оподаткування провадиться на підставі критеріїв закріплених на законодавчому рівні:

Четверта група:

  • загальна виручка не перевищує 5 мільйонів (3 для СПД) у рік;
  • середня кількість найманих робітників у рік не більша ніж 50 (20 чоловік для СПД).

Шоста група:

  • загальна виручка не перевищує 20 мільйонів у рік;
  • обмеження за кількістю найманих робітників не обмежується.

Використання єдиного податку неможливе для підприємств, які займаються наступними видами діяльності:

  • проведення й організація азартних ігор;
  • надання поштових послуг та послуг зв'язку;
  • діяльність з управління підприємствами;
  • обмін валюти;
  • виробництво, видобуток, реалізація дорогоцінних каменів і дорогоцінних металів, а також органогенного утворення;
  • організація торгів (аукціонів) предметами колекціонування, виробами мистецтва чи антикваріату, продаж антикваріату й предметів мистецтва;
  • імпорт, експорт, виробництво, продаж підакцизних товарів (крім продажу ПММ в роздріб у ємностях об’ємом до 20 літрів);
  • реалізація й видобуток корисних копалин;
  • діяльність, що полягає у фінансовому посередництві, крім страхової діяльності, яка стосується аджастерів, сюрвейєрів, аварійних комісарів і страхових агентів;
  • проведення й організація гастрольних заходів.

Також застосування спрощеної системи оподаткування обмежено для таких компаній, як:

  • інвестиційні компанії й фонди, банки, страхові компанії, страхові (перестрахові) брокери, ломбарди, установи накопичувального пенсійного забезпечення, кредитні союзи, лізингові компанії, довірчі товариства, інші фінансові установи;
  • реєстратори цінних паперів;
  • підприємства-нерезиденти;
  • відділення, філії, представництва й інші окремо відособлені підрозділи підприємства, яке не є неплатником єдиного податку;
  • підприємства, у яких частка в статутному капіталі юросіб, які не є платниками єдиного податку, становить більш ніж 25%.

Розміри ставки єдиного податку визначені Податковим кодексом України:

1. Для підприємств, які відносяться до 4-ої групи платників єдиного податку, встановлені наступні варіанти ставок єдиного податку:

  • 3% від валового доходу підприємства, а також сплата ПДВ;
  • 5% від валового доходу.

2. Для підприємств 6-ої групи також встановлені два варіанти ставок з єдиного податку:

  • 5% від валового доходу підприємства, а також сплата ПДВ;
  • 7% від валового доходу.

Визначення доходу підприємства здійснюється на основі:

  • кредиторської заборгованості із терміном давності, що минув;
  • безоплатно отриманого;
  • виторгу від продажів.

У доходи платника єдиного податку не включаються:

  • суми кредитів;
  • фінансова допомога, повернута протягом 12 місяців;
  • ПДВ;
  • внески в статутний фонд;
  • отримані дивіденди;
  • повернення товару/коштів за договором (розірвання, гарантія і т. д.);
  • у дохід СПД платника єдиного податку не включаються роялті, відсотки, страхові виплати, дивіденди й доходи, які були отримані в результаті продажу майна, що не використовувалося в комерційних цілях.

Особливості:

  • у випадку продажу основних коштів, доходом буде вважатись різниця між балансовою вартістю та ціною продажу;
  • у дохід не включаються транзитні суми (комісія, договір доручення та ін.).

Податок на додану вартість

У випадку якщо підприємство вибрало 3% (4 група) і 5% (6 група) ставку єдиного податку - воно зобов'язане зареєструватися як платник ПДВ. У даній ситуації, на такі підприємства поширюються правила оподаткування податком на додану вартість, діючі при загальній системі оподаткування.

Порядок ведення звітності й сплати податків

  • Звіт і оплата за єдиним податком проводиться 1 раз у квартал.
  • Утримання із заробітної плати й звіти - щомісяця (при наявності найманих робітників).
  • ПДВ - щомісяця, хоча існує можливість переходу на періодичність 1 разу на квартал.

Збори з зарплати співробітників

Відносно оплати зборів із зарплати співробітників, підприємства, які використовують систему єдиного оподаткування, підпадають під правила, що діють для загальної системи.

ЗАГАЛЬНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

Для розуміння принципів загальної системи оподаткування варто розглянути основні податки, які передбачені нею.

Податок на прибуток підприємств – є основним податком, що платиться із прибутку отриманого підприємством.

База оподаткування. База оподаткування визначається на основі різниці між валовим доходом і валовими витратами (витрати господарської діяльності).

Ставка податку. Ставка податку відповідно до Податкового кодексу встановлена в регресному порядку. Так ставка повинна знижуватись наступним чином: 2011 - 23%, 2012 - 21%, 2013 - 19% і 16% в 2014 році.

Податок на дивіденди. Даний податок сплачується за загальним правилом, авансовим платежем, і становить 5%.

Звітність і сплата податку. Звітність щодо сплати податку на прибуток подається один раз щороку. Відносно способу оплати, платників податку на прибуток можна розділити на дві категорії:

  • річна виручка становить менше 10 мільйонів;
  • річна виручка становить більше 10 мільйонів.

Якщо в першому випадку податок на прибуток платиться один раз на рік на основі декларації, то в другому система більш складна, тому що передбачає авансові платежі. Система авансових платежів передбачає щомісячну оплату в розмірі 1/12 від заявленого податку на прибуток за попередній податковий рік. Таким чином, у ситуації, коли за попередній рік підприємство нарахувало 24 тисячі податку на прибуток, в поточному році воно буде зобов'язане платити по 2000 щомісяця. Така норма діє завжди, тому у випадках деяких нюансів, як, наприклад, збитковість підприємства, набувають чинності додаткові норми, для роз'яснення яких, найкраще звернутися до бухгалтера.

Податок на додану вартість – передбачає сплату податку продавцем з націнки, що включена в ціну товару чи послуги.

База оподаткування. База ПДВ розраховується на основі різниці між сумою доданої вартості для покупця й сумою доданої вартості, що оплачена продавцеві товару.

Ставка податку. За аналогією з податком на прибуток за період з 2011 по 2014 рік ставка податку на додану вартість повинна скоротитися з 20% до 17%.

Податковим кодексом встановлені 2 шляхи реєстрації платника ПДВ:

  • добровільний;
  • обов'язковий: передбачає обов'язкову реєстрацію, у випадку, якщо за останні 12 місяців виручка підприємства перевищила 300 тисяч.

Звітність і сплата податку на додану вартість: по ПДВ звітність подається щомісяця в електронному вигляді, у такому ж порядку сплачується й сам податок. Для деяких підприємств можливий поквартальний облік.

Податки із зарплат співробітників – підприємства, у штаті яких є наймані робітники, змушені платити їм зарплату, а відповідно і всі збори та податки, які при цьому передбачені.

Єдиний соціальний внесок. З початку 2011 року на зміну зборам у фонди соціального страхування й Пенсійного фонду прийшов Єдиний соціальний внесок. Згідно джерел утримання ЄСВ можна розділити на два типи:

  • ЄСВ, що утримується із зарплати співробітника (в середньому 3,6%);
  • ЄСВ, що утримується з фонду заробітної плати. У цьому випадку ставка сильно коливається й залежить від виду виконуваних працівниками робіт, але в середньому вона становить 37%.

Оплата й облік ЄСВ передбачені щомісяця.

Оплата єдиного соціального внеску здійснюється єдиним платежем на банківський єдиний поточний рахунок Пенсійного фонду.

Податок на доходи фізосіб. Із зарплати співробітника підприємство утримує 15% ПДФО, а у випадку, коли зарплата перевищує 10 мінімальних - дана ставка збільшується до 17%.

Оплата в бюджет і подача звітності по ПДФО проводиться щомісяця.

Торговий патент. Даний збір оплачується залежно від виду господарської діяльності підприємства і є обов'язковим у наступних випадках:

  • купівля/продаж валюти в обмінних пунктах;
  • діяльність, що передбачає надання побутових послуг на платній основі;
  • діяльність у розважальній сфері (не стосується державних грошових лотерей);
  • торговельна діяльність у пунктах продажу (не стосується ринків).

Обговорення і відгуки (0)